11 грудня 2017 року в конференц-залі Національного лісотехнічного університету України відбулася зустріч з народним депутатом України, відомим лікарем і політиком Олегом Березюком.

У вступному слові ректор НЛТУ України академік НАН України Юрій Туниця сказав: “Ми сьогодні маємо дуже добру нагоду поспілкуватися з відомим лікарем, політиком, народним депутатом України Олегом Березюком. Олег Романович у Верховній Раді є одним із тих небагатьох політиків, який має свою чітку позицію. Він є без сумніву проукраїнським політиком, який вболіває за те, щоб наша держава ставала міцною, достойною і шанованою у світі. Державою, яка може забезпечити добробут своїх людей, в тому числі забезпечити і екологічну безпеку, що для нас є дуже важливим”.

Спеціаліст у галузі психології та психіатрії, експерт у сфері управління, комунікації, соціальної сфери та освіти Олег Березюк прочитав студентам науково-популярну лекцію «Межа світів». У якій він проаналізував шахрайство в історії щодо України і чинники, що впливають на суспільний розвиток.

 «Невігластво – страшна річ, коли людина думає, що вона знає, а насправді вона або не знає, або знає не те. Ми, тим яким більше тридцяти, є продуктами системи колініальної і кожен з нас проходитиме цим шляхом – шляхом незнання як управляти. Немає жодної живої генерації українців, які мають цей досвід від початку і до кінця. Це об’єктивна реальність, а тому мусимо іти і вчитися», – звернувся політик до студентів, підвівши до основної мети – визначення численних недоліків та фальшувань історії, які відбувалися у ХХ столітті.

Одним із яскравих прикладів політичного й історичного шахрайства, яке призвело до численних репресій, Олег Березюк назвав Паризьку мирну конференцію 1919 року. Де британський учений і громадський діяч Ланселот Лоутон виголосив доповідь про українське питання у світі. Це «стирання з лиця землі» проводилося так успішно, що для більшої частини світу Україна залишилася тільки в поезії та переказах. Після, Україну як державу ніхто на політичні карти світу не наносив.

Далі народний депутат звернув особливу увагу як рухалася межа між східною диспотієї і західною демократією, з 1945 року до сьогодні.

«Після народного повстання в Україні наше суспільство стало зрілішим. А отже межа між східною деспотією і західною демократією посунулася зі Збруча на Сіверський Донець і перетворилася на лінію зіткнення АТО», – зазначив депутат.

Проте, за шахрайство 1919 року, наголосив Олег Березюк, Україні довелося заплатити дуже дорого – десятками мільйонів життів, кошти того щоб ми не побачили на карті Українську державу.

Окрім того, лектор розповів про інші факти шахрайства і перекручування історії, пов’язані з культурним, ідеологічним та суспільним середовищем українців.

Зокрема, він навів приклад спотворення і збіднення образу Тараса Шевченка, яким займалася радянська пропаганда, й акцентував увагу на перекручуванні і переписуванні під канони радянської влади творчості Івана Франка Максимом Рильським («Лис Микита»). За словами політика, українці досі не змогли позбутися нав’язаних радянською пропагандою смислів та асоціацій.

Також Олег Березюк розповів про життя і творчість Іллі Рєпіна – українця, який у своїх картинах критикував російську імперськість і прославляв демократичні традиції України. Як відомо, зараз росіяни називають Рєпіна своїм художником, не вдаючись до об’єктивного аналізу його творчості. Лектор висловив переконання, що це є ще одним прикладом політичного шахрайства.

«Сьогоднішня лекція це все докази того, що ми є на боці, так званої, демократії. Так званої, тому що вона в різні періоди часу була по-різному. Є два страшні слова, які в ХХ столітті стали знаковими. Голодомор і голокост, в обох випадках смерть. Голокост – походить від грецького слова і означає вбивство вогнем. Голодомор – слов’янського походження, голод – потяг до їжі, мор – вбивство. Вбивство потягом до їжі, це які треба мати диявольскі думки, щоб вбивати природнім потягом до їжі. Це і є межа, деспатія на ці межі навіть вбиває. Потрібно усвідомити, що ця межа сьогодні є на Сході і вона там має залишитися. Бо вона якщо знову посунеться чи на Дніпро, чи на Збруч, чи на Берлін, ми з нею», – акцентував увагу Олег Березюк наприкінці лекції.

На завершення ректор наголосив, що лекція Олега Березюка є дуже оригінальною та дуже цікавою, а слухачі будуть мати підставу для роздумів над нашим сьогоденням і нашим майбутнім.

Юлія Гербут